Українці дивляться на країни Скандинавії із захватом на межі із заздрістю. «Скандинавське диво», що проявляється у зростанні економіки і добробуту населення в останнє півстоліття попри важкі природні умови, не може не вражати. Особливо якщо взяти до уваги той факт, що значна частина скандинавських країн розкинулися поза полярним колом або десь поруч)))) Українцям, що живуть у благодатному кліматі на родючих чорноземах є, над чим замислитися. Проте, в цій статті нас цікавить інше. Мешканці Скандинавії відомі своїми успіхами в оволодінні англійською мовою. Без перебільшення в таких країнах, як Норвегія, Швеція та Данія англійська потроху стає чимось на кшталт другої рідної мови, настільки вона перша серед іноземних. В Україні далеко не всі спілкуються українською (якщо йдеться про російськомовних громадян) з такою легкістю, з якою пересічний швед переходить зі швецької на англійську. В 2014 році данці посіли перше місце серед народів, що розмовляють англійською як другою мовою (best speakers of English as a second language) у цілому світі. За два роки до того «англійську корону» отримали шведи. Як так сталося? Невже скандинави мають якісь надздібності щодо іноземних мов, чи йдеться про корисний вплив суворого клімату?
Схожість мов
Перший аргумент, що спадає на думку при обмірковуванні цього питання – це схожість мов. Англійська і майже всі скандинавські мови, за винятком фінської, належать до германської групи. Тобто вони походять від єдиного предку і досі зберігають чимало спільних рис. Скажімо, шведська та англійська мають понад півтори тисячі спільних базових лексем, і це створює так званих «хибних друзів», коли однакові слова означають різні поняття.
Наприклад шведське слово “bra” означає англійською “good”, а шведське “glass” відповідає англійському “ice cream”. Чи не бажаєте трохи скла?)))
А в норвезькій, окрім інших схожостей, існує присвійна частка ‘s’, яка додається до кінця слова, як в англійській. Наприклад, словосполучення man’s bike утворюється за допомогою додавання s до слова mann (manns sykkel).
Не впевнена, наскільки це вірно, що слово “ski”, тобто «лижи», прийшли в англійську та в інші західноєвропейські мови з норвезької, але зі Скандинавії – це точно. В давній Лапландії слово “skid” означало «оздоблений шкірою». Йдеться про спеціальне взуття – прототип сучасних лиж, тільки права лижа була коротшою і виконувала роль поштовхової в той час, як ліва допомагала вільному ковзанню. Для мешканців холодних країн якісні “skid” були питанням виживання у жорстокому кліматі.
Фахівці стверджують про велику фонетичну схожість між англійською та данською. Øje [ой] відповідає англійському eye, Kold – це cold, а snegl (в данській та норвезькій) означає snail (равлик), до того ж, з ідентичною вимовою [снайль]. Ну, майже ідентичною))))
Ці розрізнені приклади допомагають зрозуміти, скільки спільного існує між англійською та скандинавськими мовами. Та чи може цей факт сам по собі пояснити безперечний успіх скандинавів у вивченні англійської? Італійський поліглот Лука Лампарьєлло (володіє 11 мовами!), окрім іншого, досліджував скандинавське «лінгвістичне диво» у порівнянні з ситуацією в рідній Італії. Адже нічого подібного в Італії не спостерігається ані з англійською, ані з доволі близькими романськими мовами. В цій статті ми будемо неодноразово звертатися до його досвіду.
Система освіти
Швеція, Норвегія та Данія створили дуже успішну державну систему освіти. Завдяки невеликим розмірам класів навіть в державних школах учні виявляють підвищену мотивацію до навчання. Англійська викладається із самого початку. В Швеції, взагалі, вона належить до основних дисциплін і викладається на рівні швецької та математики. І знову питання – чи забезпечує серйозне ставлення до мови в рамках шкільної програми досконалість володіння? Нещодавно ми писали про автоматичний метод навчання, адепти якого засуджують академічні способи як неспроможні. Так чи інакше, мільйони людей по всьому світі вивчають іноземні мови у школі, навіть в університеті з мізерним результатом. Чому по всьому світі шкільна програма не спрацьовує (або спрацьовує в окремих випадках), а в Скандинавії працює системно?
Надаймо слово Лукі Лампарьєлло, про якого йшлося вище: «… одним з фактором успіху скандинавів я вважаю надзвичайно високу якість освіти. Із розмов зі своїми друзями я зробив висновок, що вочевидь різниця між Скандинавією та Італією полягає в тому, що скандинавська система освіти приділяє особливу увагу поєднанню теорії та практики. Італійська система фокусується насамперед на теорії. Я навчався в університеті на інженера-електрика та попри вивчення теорії монтажних плат я ніколи в реальності не стикався і не працював з цими платами, аби зрозуміти, як вони функціонують на практиці. Можливо, сторонній людині це здається дивним, але насправді, інженеру необов’язково фізично працювати з монтажною платою, це – справа технічного працівника. Цим прикладом я хочу наголосити на тому, що в Скандинавських країнах освітні програми від початку комбінують теорію та практику більше, ніж в Італії. Може, це пояснює успіх цих країн у вивченні мов?»
Лука Лампарьєлло наводить інший приклад. Для удосконалення своєї швецької він шукав співрозмовників на сайті мовних обмінів (language exchange website). На сайті було близько 20 швецьких юзерів однакового шкільного віку, з одного регіону країни. Цей факт його дуже здивував, і коли він запитав одного з користувачів, то отримав відповідь – виявилося, що всі вони навчаються в англійському класі, і вчителька порадила зареєструватися на сайті мовних обмінів для вільної практики з нейтивами. Лука Лампарьєлло не може поручитися за всі англійські класи в Скандинавії, але запевняє – в Італії таких підходів близько немає. Ось воно, поєднання теорії та практики в дії! Чи можливо таке в Україні? На приватних курсах іноземної мови, так. Я знаю, що на курсах Альянс Франсез регулярно практикують онлайн зв’язок з французами, аби підбадьорити студентів та надати практичного сенсу поточній роботі. Але це скоріше виняток, ніж норма.
ЗМІ як метод занурення
Як потужний інструмент комунікації та розваги, ЗМІ можуть бути дуже корисними для вивчення мов. Навчальні методи, хоч якими вони є досконалими, спрацюють лише тоді, коли рівень інтеграції іноземної мови у вашому житті корелюється з вашою здатністю спілкуватися цією мовою. Тобто ви постійно маєте відчувати необхідність в цій мові, інакше забракне мотивації. Сьогоднішній світ з вільним доступом до цілої низки звукових, письмових, відео та інтерактивних засобів масової інформації створює унікальні умови для самовдосконалення. При чому, природнього вдосконалення, без відчуття штучності. Вибір на цьому «полі гри» настільки великий, наскільки дозволяє людська фантазія: ви цікавитися політикою чи економікою – підпишіться на англомовні газети та новини, вам до вподоби серіали – підпишіться на англомовні фільми з субтитрами, до того ж, мережі заповнені зустрічами з героями культових фільмів – без перекладу. Насолоджуйтеся невимушеною, справжньою мовою своїх кумирів. Ви – поціновувач музики? Увесь музичній англомовний простір біля ваших вух. І так далі….
Дослідники скандинавського дива вважають, що основним тригером, що підштовхнув мешканців цих країн до масового опанування англійської, стала трансляція популярних англомовних фільмів та серіалів на місцевому телебаченні без перекладу (з субтитрами). Це не просто створює зацікавленість, але й забезпечує регулярність практики іноземної мови і звикання до неї. Всі викладачі знають, що регулярність – ключове поняття при вивченні будь-якої мови. Будь-якої дисципліни, взагалі. Серед усіх способів використання телебачення освітні цілі – це найкраще, що можна вигадати. А демонстрація іншомовних фільмів без перекладу з субтитрами – найдотепніше втілення таких цілей. Лука Лампарьєлло згадує – у першу свою подорож до Швеції він перебував вдома у друзів і дуже здивувався, побачивши в телевізорі Симпсонів в оригіналі зі швецькими субтитрами. Він спитав хазяїв, чому вони дивляться мультфільм англійською, на що ті здивувалися у свою чергу – а як інакше? По-перше, всі телешоу демонструються мовою оригіналу із субтитрами, а по-друге, так краще – дивитися або читати щось в оригіналу без перекладу. Це вже інше ставлення до життя! І так, англійська в Скандинавії всюди. В прямому сенсі слова.
Економіка, скандинавський туризм
На думку деяких фахівців, «лінгвістичне скандинавське диво» – це зовсім не диво, а логічний наслідок економічних змін, що відбулися в країнах Північної Європи. Сьогоднішній скандинавський світ бажає ідентифікувати себе не лише через багату історію та саги про вікінгів, він наполегливо вписує себе у сучасність зі всіма її плюсами й мінусами. Мене особисто феномен Скандинавії дуже надихає. Звичайно, корисні копалини відіграють позитивну роль в економіці країни, але далеко не завжди наявність природних ресурсів призводить до економічного ривку та добробуту населення. Ми в курсі, як це буває)))) До того ж, Скандинавія дуже різноманітна – крижаний острів Ісландія не схожий на тепле узбережжя Швеції, та й з газовими родовищами там не так рясно, як в Норвегії, все одно покращення життя відбулося всюди, а це призводить до певних світоглядних змін. Люди розкриваються світу, а світ розкривається їм.
Ще до початку локдаунів, тобто в «доковідну епоху» (хоч який неоднозначний вигляд має це словосполучення) фіни, норвежці, шведи й данці входили до п’ятірки найбільших мандрівників у світі. На мій погляд, подорожі є найбільшим стимулом для розвитку людини і нації, взагалі. Навіть маленька туристична подорож робить світогляд багатшим і безперечно добрішим. Ти розумієш, наскільки великим і чудовим є світ! У тебе з’являються нові друзі, ти бачиш, наскільки цікавою буває інша культура, інша мова, інше ставлення до життя. У випадку Скандинавії туристичний потік употужнюється в обидва боки – бажаючих подивитися на норвезькі фіорди або зануритися у теплі ісландські джерела, помилуватися цілодобовим сонцем або полярним сяйвом з кожних роком все більше. Зараз виникла певна мода на скандинавський стиль життя з філософією мінімалізму та розумінням щастя в дусі хюґе. Отже, володіння англійською у всіх цих обмінах є невід’ємною частиною гри.
Такий стан речей призвів до того, що рідні мови в скандинавських країнах поступаються англійській в деяких галузях – головним чином, в бізнесі та науковій діяльності. Скажімо, в Норвегії уряд вже вдається до заходів для захисту норвезької! Британський науковець Том Джексон описує свій досвід перебування в Осло наступним чином: «Я намагався вчити норвезьку, коли сюди приїхав. Але ледь вони розуміють, що ти – іноземець, одразу перемикають мови і роблять це легко й невимушено. Єдине місце, де я зустрів людей, що не розмовляють англійською, це рибна крамниця. Мені було відомо, що скандинави добре володіють англійською, і все одно їхній розмовний рівень мене вразив».
Інтерполюючи скандинавську ситуацію на українське сьогодення, я дуже шкодую, що у нас англійська мова не поширена так, як у північно-європейських країнах. Мова та світогляд дуже пов’язані між собою, тому опанування нової мови психологи вважають скоріше подоланням цілого ступеню розвитку, ніж тривіальним накопиченням знань – перед тобою відкривається новий світ, ти розумієш людей з їхніми думками, коханнями і звичками принципово краще, ніж вчора. Щодо ставлення суспільства до іноземних мов, ми повільно визволяємся від радянських стереотипів, де знати іноземні мови було, по-перше, непотрібно, а по-друге, небезпечно. До людей, здатних спілкуватися з іноземцями, певні служби проявляли надто велику цікавість. До речі, офіційною метою вивчення іноземної мови в радянській школі (повірте, знаю не з книжок!) було не спілкування, а листування й, максимум, читання статей професійного призначення за майбутнім фахом. А це означає нуль мотивації! Як в тій приказці: чому дурні? Бо бідні. Чому бідні? Бо дурні.
Але сьогодні все інакше, ми маємо набагато більше шансів змінити свій світогляд, хоча б шляхом опанування однієї іноземної мови так, щоб вільно нею спілкуватися! Англійська залишається найдоступнішою і найпоширенішою, тому по ній є купа цікавенного оригінального контенту. Встановіть собі англомовний Windows, дивіться фільми без перекладу (з субтитрами, наприклад), слухайте подкасти та пісні і, головне, робіть це щоденно! Хоча б потроху, але кожного дня. А раптом захоплення англійською – це не наслідок, а одна з причин скандинавського дива?
Мы делаем коммерческие переводы и консультируем.
Звоните нам и пишите на почту:
+38 (067) 306−82−19