Bienvenue chez les Ch’tis – під такою назвою фільм Дені Буна вийшов на французькі екрани в 2008 році. Йому вистачило одного року, аби підкорити світ – рекордні касові збори, топові рейтинги, численні переклади… Унікальний випадок. Фільм, начебто розрахований на суто національну аудиторію, адже сюжет обертається навколо регіональних особливостей маленького містечка в районі Нор-Па-де-Кале, викликав величезний резонанс по всьому світі))) Більш того, до сьогодні студенти різних країн пишуть курсові та дипломні роботи, присвячені проблемам перекладу цього фільму. Крім перекладів, існують дві адаптації: вдала італійська Benvenuti al Sud з повним географічним розворотом з півночі на південь та невдала американська, за яку взявся було Уіл Сміт, але жодна голлівудська версія Дені Буна не влаштувала, і американську адаптацію ми так і не побачили.
Для перекладачів текст цього фільму – справжній ребус, неабиякий професійний виклик. За сухим визначенням, мова ch’ti (шті) означає варіант пікардійської, якою розмовляють в регіоні Нор-Па-де-Кале. Вона походить від мови ойль, поширеної колись на півночі Галії в результаті злиття народної латини з германською говіркою. Проте, складність полягає не в наявності діалекту, а в його протиставленні стандартній французькій мові, в тих фонетичних та лексичних колізіях, з якими зіткається головний герой. Усі без винятку перекладачі опинилися перед питанням: як? за якою методологією передати діалект так, щоби зберегти гумористичність сцен? Близькість мов не врятовувала. Що італійці, що іспанці мусили шукати власних, унікальних засобів передачі гумору.
Діалекти завжди становлять проблему для перекладача. Насамперед, вони можуть означати не тільки географічну, а й соціальну, часову, контекстуальну відмінність від загальновживаної норми. Для передачі діалекту існує декілька принципових рішень: знайти аналогічний діалект в цільовій мові перекладу, незважаючи на неможливість ототожнення; вигадати діалект для підкреслювання різниці зі стандартною мовою; перекласти діалект стандартною мовою з особливою поміткою «діалект», приносячи в жертву стилістичне забарвлення оригіналу. Можливі інші варіанти та будь-які їхні сполучення. Додайте до цього особливості аудіовізуального перекладу, де текст йде пліч о пліч із зображенням та ще й підкорюється вимогам хронометражу. Чесно кажучи, перекладачам Bienvenue chez les Ch’tis треба, як мінімум, видати молока через шкідливі умови праці і, як максимум, спорудити прижиттєві пам’ятники. В кожній сцені їм доводилося вишукувати, навіть, вигадувати золоту середину між оригіналом та усілякими перекладацькими хитрощами, аби створити придатний варіант.
Пригода починається з назви. Jeszcze dale niz Polnoc? Giu’al Nord? Willkommen bei den Sch’tis? Welcome to the sticks? Bienvenidos al norte. Velkommen til Chti’ene. Як бачимо, ці варіанти зроблені або за географічним критерієм «Ласкаво просимо на північ» або за етнографічним «Ласкаво просимо до штів», як в оригіналі. Дуже вдалим мені здається український варіант «Лашкаво просимо» та й доволі креативним є російський варіант «Бобро поржаловать». Обидва дають уявлення про фонетичні особливості, якими користуватимуться перекладачі в подальшому тексті. А далі… повна свобода перекладацької творчості!
Розглянемо сцену в порожній квартирі. Головний герой Філіп Абрамс (Кад Мерад) намагається порозумітися з Анутаном Байолем (Дені Бун) щодо вивезеної меблі. Звичайно, досягти такого рівня легкості та достовірності гумору, як в оригіналі, де протиставляється вимова siens / chiens (свої / собаки), ça / chat (це / кішка), практично неможливо. Комічність ситуації виникає через те, що на питання «Чому попередник вивіз меблі?», головний герой отримує відповідь «parce que c’est les siens», але з дивною вимовою, яка перетворює фразу на «chez les chiens», тобто замість «тому що вони – його» він розуміє «тому що до собак». Зоологічну «версію» підтверджує вимова ça (це) як chat (кішка). Тобто, Філіп намагається зрозуміти, до чого тут собаки, аж раптом отримує відповідь, що це – кішки, а не собаки, і меблі в них. Повний психологічний колапс… Франкомовний глядач, звісно, розуміє все, як треба, і сміється суто через гру слів. Про дослівний переклад не йдеться навіть в романських мовах, що все казати про мови інших груп! Як з цим завданням впоралися перекладачі? Отже, розглянемо декілька перекладів цієї культової сцени.
оригінал (французька + шті) |
український переклад |
російський переклад |
….C’est pas meublé?… |
… Де меблі?… |
…Где вся мебель?… |
Ha ben l’ancien directeur y est parti avec, hein. |
Колишній начальник жабрав. |
А… так быржий директор всё ужрал |
Pourquoi il est parti avec les meubles ? |
А куди він їх повіз? |
Рыжий директор был? |
Parce que c‘est p‘têt les chiens. |
Він лише вивіз швої |
Экта барже ржа |
Quel chien? |
Якій Швої? |
Какой ёрж? |
Les meubles. |
Швої. |
Мэбэль. |
Attendez, j’comprends pas là. |
Хто така Швоя? |
Стоп, не понимаю… |
Les meubles ché les chiens |
Його меблі. |
Ёж мэбэль бэльжа |
Les meubles chez les chiens. Mais qu’est-ce que les chiens foutent avec les meubles ? Pourquoi donner ses meubles à des chiens ? |
Його меблі Швої? Це його дівчина? Нащо віддавати їй меблі? |
Мне нужно где-то спать, тут нет кровати. Это ёж уржал всю мебель? |
Mais non, les chiens, pas les kiens. Il les a pas donnés à des kiens ché meubles. Il est parti avec. |
Та ні, яка дівчина! Нікому він їх не дав. Шобі жабрав |
Не, не уржал, ужрал. Быржий директор всё выреж |
Mais pourquoi vous dites qu’il les a donnés ? |
Чому ви кажете, що дав? |
Вы сказали ёж ужрал? |
Mais j’ai jamais dit cha. |
Я не кажав. |
Быржи выреж. |
Pourquoi des chats ? Vous avez dit des chiens. |
Ви ж сказали, він відвіз меблі Швої! |
Выреж ежа – бред! |
Ah non. |
Та ні! |
Да не… |
Ah si, vous avez dit : les meubles sont chez les chiens. |
Та так! Ви сказали, він відвіз меблі Швої! |
Да, да, вы сказали: «ёж ужрал». |
Ah d’accord. J’ai dit les meubles ché les chiens. |
Ясно. Я сказав, забрав швої меблі! |
Да нет же, понял. Я сказал: «быржий директор» |
Mais oui, c’est ce que je vous dis. |
А я про що? |
А… директор был рыжий… |
Les chiens, à lui. |
Швої, його… |
И он ужрал мебель |
Ah les siens pas les chiens. Les siens |
А, свої! Не швої, а свої. |
А… так он мебель пропил, рыжий? |
Ouais les chiens, ch’est cha. |
Так, швої забрав |
Не… не рыжий, быржий |
Les chiens les chats, putain, tout le monde parle comme vous ici ? |
Швої, жабрав. У вас тут всі так говорять? |
Ежи, моржи… тут все так разговаривают? |
Ah oui, c’est l’chti’mi, tout l’monde y parle ch’ti’mi hein. Y’en a même qui parlent flamand ichi. D’ailleurs eul vlaams, dat is wat anders. |
Так, серед штімів всі говорять, як штімі, а дехто по-фламандські. |
Ну яжный перец, тут только ржики у нас. У нас так все тут говорёжат. Это же наш яжык — такой француржик |
Як бачимо, український перекладач додав лише декілька фонетичних особливостей, щоб заплутати вимову в стилі «шті», тоді як російський перекладач вигадав власний діалект, перетворивши «шті» на «ржи». Якщо протиставлення «свої» та «Швої», хоча і з припущенням щодо неправильного наголосу та неіснуючого жіночого імені, укладається у свідомості глядача, то фрази на кшталт «Экта барже ржа» (російський переклад) зовсім збивають з пантелику. Проте, дають гарантований комічний ефект.
В німецькому перекладі (зокрема, в перекладі для німецькомовної частини Швейцарії) перекладач обіграв співзвучність іменника «schweine» (свиня) та присвійного займенника «seine». Польська перекладачка передала цю гру слів через дієслова «zebrał» (узяв) та «żebrał» (жебракував), а також через конструкцію «joł żech» (я + морфема «żech») у зіставленні з іменником «orzech» (ліщина). В іспанському перекладі замість займенника suyo Антуан (герой Дені Буна) вимовляє shuyo, навіть, chuyo, що фонетично наближає це слово до прикметника chollo (дешевий). Таким чином, Філіп розуміє, що попередник забрав меблі, бо вони нічого не варті. Антуан виправляє його, говорячи nada de eso (нічого подібного), але вимовляє як ná de esho, і співрозмовник розуміє, що меблі знаходяться у людини на ім’я Nadesho.
В англійських субтитрах ми бачимо гру слів між fish та offish:
– No furniture?
– Last boss took it all
– Why?
– For hish new offish?
– What fish?
– The furniture.
– He took what fish?
– No. Hish offish. Not fishy. He took it with him…
І це лише одна сцена і декілька прикладів! Насправді, цінність цього твору полягає не в опрацьовуванні діалекту, а в руйнуванні стереотипів – соціальних, культурних, мовних, різних. І перед початком роботи кожен перекладач мусив для себе визначитися, які коди власної культури вплітати в мереживо перекладу, щоб додати органічності кінцевому варіанту. Скажімо, сцена в ресторані, де колеги навчають Філіпа деяким лайливим словам з мови шті, була перекладена українською з опорою на реальні слова галицького діалекту, тоді як російський переклад (принаймні, офіційний для озвучування фільму) більш нагадує тексти Камеді Клаба. Надаємо кілька уривків.
оригінал (французька + шті) |
український переклад |
російський переклад |
Ah non, on dit pas putain comme chez vous. Chez nous, on dit vingt de diousse. |
Ні, ми не кажемо чорт, як ви. У нас кажуть холєра. |
Нет, это у вас чорт возьми. А у нас жожоба. |
Mais on dit pas merde, on dit, euh, du brun. |
Ми не кажемо дідько. Кажемо холєра. |
Мы не говорежим дерьмо. Мы говорежим дерьмо! |
On dit pas un con, on dit un boubourse. |
Ми не кажемо ідіот. Кажемо вар’ят. |
Вместо придурок говорежим маракуй. |
Boubourse ? Ah, chez nous, on dit couillosti |
Вар’ят? А у нас кажуть бевзь |
Маракуй? У нас говорят чудозвон. |
Qh, c’est joli |
Як файно! |
О, как красиво! |
On dit pas bordel, on dit milliard |
Не чорт забирай, а шляк трафить. |
Ежли упал, говорежишь шняга. |
Milliard ! Du brun ! Hein ? |
Шляк трафить, вар’ят! Е? |
Шняга, дерьмо! Э? |
Цей без перебільшення унікальний фільм можна розбирати окремими фразами, окремими сценами, настільки розкішну поживу він дає для філологічних роздумів. Та якщо абстрагуватися від суто мовознавчої сторони процесу, найбільш прийнятним в культурному плані є шлях італійців, які одразу зробили адаптацію «під власним соусом». Коли я свого часу вперше побачила цей фільм, першою думкою було – ідеальний варіант для України! Для руйнування стереотипів між Сходом та Заходом, адже багато сумних подій в нашій країні сталося саме через маніпулювання нав’язаними соціально-культурними стереотипами. Хто зна, може якби десь в 2010 році подібний проект в Україні було здійснено (якісно здійснено!), історія склалася б інакше.
Мы делаем коммерческие переводы и консультируем.
Звоните нам и пишите на почту:
+38 (067) 306−82−19